Таїровська селищна рада,
об'єднана територіальна громада
Одеська область Одеський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБ ГРОМАДИ

Визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах – збір, узагальнення та аналіз інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці вразливих груп населення, осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, про їхні потреби у соціальних послугах, на основі результатів яких приймаються управлінські рішення щодо організації надання таких послуг (ЗУ

«Про соціальні послуги»).

Важливо зазначити, що основною метою проведення оцінки потреб громади є якісна організація і надання соціальних послуг

Основні цілі та завдання соціальних послуг:

  1. профілактика складних життєвих обставин;
  2. подолання складних життєвих обставин;
  3. мінімізація негативних наслідків складних життєвих обста- вин.

Розуміючи необхідність проведення оцінки потреб громади, виникає питання: чия це відповідальність?

До повноважень районних, район- них у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, вико- навчих органів міських рад міст об- ласного значення, рад об’єднаних територіальних громад належать:

визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах, у тому числі із залученням надавачів соціальних послуг недержавного секто- ра, оприлюднення відповідних результатів.

(Ст.11 ЗУ «Про соціальні послуги»)

Діяльність щодо реалізації держав- ної політики у сфері соціального захисту населення, формування та виконання місцевих програм соціальної підтримки проводить- ся уповноваженим соціальним підрозділом (посадовою особою) та охоплює визначення потреб громади в соціальних послугах; прийняття рішень про організацію надання соціальних послуг.

(Наказ №890 Міністерства соціальної політики)

 

Для проведення оцінки потреб громади, як і будь-якого дослідження, необхідно визначити предмет дослідження, тобто визначити той тип потреб, з яким будемо працювати. Сопко Р.І. виділяє типи потреб клієнтів у соціальній роботі1.

  1. Нормативна потреба – визначена на основі суджень професіоналів, які вираховують і встановлюють певні стандарти, норми, рівні (прикладом є розмір виплат внутрішньо переміщеним особам для забезпечення рівня життя, який вважають достатнім експерти в Міністерстві соціальної політики України).
  2. Потреба, що відчувається, потреба, яка безпосеред- ньо визнається людьми; визначається переважно за допомогою соціологічних опитувань (прикладом є потреба у ремонті фонтану на одній вулиці, а не на іншій. Дізнаються про такі потреби опитав- ши людей).
  3. Висловлена (виражена) потреба – можна визначити з огляду на кількість людей, для яких вона актуальна; визначають методом статистичного обліку (прикладом є потреба в інтеграційних заходах після вимушеного переміщення людей з Донбасу).
  4. Відносна (порівняльна) потреба – потреба, яку визначають на основі порівняння потреб тих людей, для кого вона не актуальна. При цьому зважають на географічні, демографічні, соціальні та інші відмінності груп людей. (Приклад: для людей похилого віку в одній об’єднаній територіальній громаді потрібен центр дозвілля, а в іншій, через географічні особливості – рейсовий автобус, який буде сполучати населені пункти громади і довозити людей до соціально важливих об’єктів).

Оцінка потреб громади – це соціологічне дослідження, яке або проводить уповноважений орган, або делегує це завдання інституту громадянського суспільства.

Соціологічне дослідження – це вид систематичної пізна- вальної діяльності, спрямованої на вивчення поведінки людей, груп, відносин, процесів соціальної взаємодії у різних сферах життєдіяльності суспільства, та отримання нової інформації, вияв- лення закономірностей суспільного життя на основі соціологічних теорій, методів і процедур.

Соціологічні дослідження проводять зазвичай з метою вирішення таких завдань:

    • опис певної соціальної реальності;
    • пояснення суперечностей чи особливостей функціонування окремих соціальних спільнот чи процесів (соціальних конфліктів, безробіття, напруженості відносин у трудовому колективі тощо);
    • прогнозування тенденцій розвитку соціальних прогнозів (зміни у ставленні до праці, у виробничих стосунках, динаміка безробіття тощо).
    • СТРУКТУРА ДОСЛІДЖЕННЯ

 

МЕТА

Мета дослідження містить відповідь на питання, для чого воно проводиться, орієнтує дослідження на підсумок, визначає логіку та спрямованість завдань, упорядковує різноманітні дослідницькі процедури

 

ПРИКЛАД: Визначення потреб громади в інклю- зивних масових заходах (тобто ми плануємо дізнатися, чи є така потреба в громаді)

ЗАВДАННЯ

Оскільки мета дослідження – кінцевий його резуль- тат, що має узагальнений вигляд, для її досягнення, треба зробити завдання – конкретні «кроки»

 

ПРИКЛАД: 1) визначити кількість осіб, які пере- бувають у складних життєвих обставинах, людей з інвалідністю; 2) визначити кількість заходів, які вже проводяться та їх тематики; 3) визначити цільову аудиторію для опитування; 4) розробка анкет;

5) проведення соціологічного опитування

 

ЦІЛЬОВА АУДИТОРІЯ

Цільова аудиторія – це ті люди які, на вашу думку, можуть мати таку потребу, або експерти, які можуть знати, як цю проблему можна вирішити.

ВАЖЛИВО: робота з дітьми до 18 років має прово- дитися з дозволу батьків або відповідальних осіб!

 

ПРИКЛАД: жителі Сумської об’єднаної територіаль- ної громади від 18 років

ІНСТРУМЕНТАРІЙ — в залежності від завдань обираємо кон- кретний метод (інструмент) дослідження (моніторинг, опитування, фокус-група або інше)

 

Відповідно для дослідження кожної потреби необхідно підібрати метод, який буде простим, ефективним та репрезентативним, тобто його результати будуть максимально зображати дійсність. Важливо зазначити, що потреби задовольняються в певній послідовності: нормативна (базова) – потреба, що відчувається – виражена потре- ба – відносна потреба. Тобто якщо Ваша цільова аудиторія вважає актуальною відносну потребу, це означає, що всі попередні потреби задоволені і не переживаються як гостра необхідність.

Ми будемо розглядати методи в наступній послідовності:

  1. моніторинг та оцінка якості;
  2. опитування;
  3. фокус-група;
  4. соціальне картування громади (залежно від пріоритетних завдань дослідження):
  • карта проблем/ресурсів громади;
  • карта найбільш вразливих домогосподарств у громаді;
  • карта доступності;
  • інфраструктура об’єктів з надання соціальних послуг у ши- рокому значенні цього слова (в тому числі організації, в яких за- куповуються або планується закупівля соціальних послуг).

МОНІТОРИНГ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

Процес моніторингу та оцінки якості соціальних послуг досить детально прописаний у законодавстві, тому ми будемо розгляда- ти його відповідно до Методичних рекомендацій з проведення моніторингу та оцінки якості соціальних послуг, затверджених на- казом МСПУ від 27.12.2013 № 904.

Моніторинг надання соціальних послуг – це систематичний збір та обробка статистичних, адміністративних, оперативних даних, що характеризують систему надання соціальних послуг населенню. Мета моніторингу – відстеження функціонування системи, чи відповідає вона встановленим нормам.

Метою оцінки якості надання соціальних послуг є розуміння того, чи забезпечує наявна система соціальних послуг досягнення відповідних результатів.

Вдале проведення моніторингу та оцінки дає можливість удо- сконалити систему надання соціальних послуг через прийняття відповідних рішень, які ґрунтуються на об’єктивних та актуальних даних.

Що може бути предметом моніторингу та оцінки на рівні територіальної громади (координація та організація надання соціальних послуг):

  • рівень задоволеності потреб громади в соціальних послугах (охоплення вразливих категорій, що потребують соціальних послуг, достатність обсягів соціальних послуг, їхні види та якість надання)
  • співвідношення попиту та пропозиції у соціальних послугах,
  • оперативність реагування на потреби у соціальних послугах;
  • наявність контролю за діяльністю установ та якістю надан- ня соціальних послуг, залучення громадськості до контролю та моніторингу;
  • ефективність використання бюджетних коштів установами, що надають соціальні послуги;
  • взаємодія державних, комерційних та громадських провай- дерів;
  • поінформованість громади з питання надання соціальних послуг.

Ким може проводитися моніторинг та оцінка?

Міністерством соціальної політики України, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення обласних, районних адміністрацій та органами місцевого самоврядування, державними та недержавними надавачами соціальних послуг, міжвідомчими робочими групами, створеними в органах місцевого самоврядування, обласних, районних державних адміністраціях за участю громадських організацій.

Етапи проведення моніторингу:

  1. Визначаємо  головну  мету  моніторингу  (наприклад:

«Доступність соціальних послуг для ВПО в громаді»).

  1. Розробляємо критерії, за якими будемо оцінювати надавачів соціальних послуг. Для цього в методичних рекомендаціях пропи- саний Додаток за посиланням:

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0904739-13#n161.

  1. Зацікавлені сторони:
  • органи влади
  • основні організації, що надають соціальні послуги
  • молодіжні ради
  • представники бізнесу
  • система Департаменту соціального захисту населення
  • система охорони здоров’я
  • люди в громаді
  • інші

Необхідно          визначити   важливі   для   нашої  мети  аспекти, наприклад:

СТРУКТУРА ПОКАЗНИКІВ МОНІТОРИНГУ

 

Цілі політики

Показники

Поле для заповнення

1. Визначити потреби

Приклад: Доступність соціальних послуг для ВПО в громаді

 

1.1. Визначення потреб

Загальне бачення

Частка виявлених потреб щодо сукупної кількості осіб цільової групи

Приклад: Кількість ВПО в громаді

у відсотках до всього населення громади

За соціальними категоріями осіб

Дорослі з обмеже- ними можливостями

Приклад: Частка дорослих з обмеженими можливостями серед ВПО

 

Діти і підлітки з обмеженими можли- востями

Приклад: Частка дітей та підлітків з обмеженими можливостями серед ВПО

 

Громадяни похилого віку

Приклад: Частка громадян похилого віку серед ВПО

 

Сім'ї з неповнолітніми дітьми

Приклад: Частка сімей з неповнолітніми дітьми серед ВПО

 

Соціально незахищені особи

Приклад: Частка соціально незахищених осіб серед ВПО

 

1.2. Охоплення виявленої потреби

 

Загальна частка охоплення виявленої потреби

Приклад: Кількість осіб, які отримують послуги

 

Кількість послуг,які фактично надані, по кожній, яка про- писана законодавством для категорії.

Приклад: Кількість осіб, які отримають виплати; кількість осіб, які отримують компенсацію за оренду житла

Цілі політики

Показники

Поле для заповнення

2. Пропозиції щодо розвитку соціальних послуг

2.1. Соціальний супровід та послуги, надані поза межами соціального супроводу

Приклад: Послуги, які не надаються

 

2.2. Стаціонарний догляд

Приклад: Кількість осіб, які потребують стаціонарного догляду

 

2.3. Підтримане проживання

 

 

Фінансування та видатки соціальних послуг

1.1. Інформація щодо бюджету

 

 

 

Частина видатків, що за- безпечуються на державно- му рівні, щодо затвердже- ного бюджету

 

 

Частина фінансування, що гарантується на державно- му рівні, щодо затвердже- ного бюджету за попередній рік

 

 

Частка бюджетного вико- нання за попередній рік

 

1.2. Структура фінансування

 

 

 

Частка фінансування із місцевого бюджету

 

 

Частка платних послуг у місцевому бюджеті

 

 

Частка спонсорської допо- моги у місцевому бюджеті

 

 

Частка отримання пенсій особами, що перебувають у стаціонарному закладі (75%)

 

Цілі політики

Показники

Поле для заповнення

2. Стимулювати залучення інших додаткових засобів для фінансування надання соціальних послуг

 

Кошти, отримані від надання платних соціальних послуг

 

 

Кошти, які заплановано от- римати від надання платних соціальних послуг

 

 

Фактичний обсяг коштів, от- риманих від спонсорів

 

 

Обсяг коштів, який заплано- вано отримати від спонсорів

 

Ефективність

1. Ефективність з огляду на ціну закладів

2. Соціальна ефективність

Забезпечити оптималь- ну витрату засобів

Вартість послуг в розрахунку на одного отримувача

 

 

послуги вдома

 

 

стаціонарний догляд

 

 

денний догляд

 

 

послуги спеціалістів

 

 

Кількість отримувачів на одного працівника

 

 

послуги вдома

 

 

стаціонарний догляд

 

 

денний догляд

 

 

послуги спеціалістів

 

Для отримання необхідної інформації необхідно аналізувати звіти надавачів соціальних послуг. З цією метою краще надава- ти запити на отримання публічної інформації. Зразок запиту до конкретної державної установи можна знайти у вільному доступі в інтернеті.

ОПИТУВАННЯ

Опитування – це спосіб отримання інформації в результаті спілкування дослідника і респондентів в усній або письмовій формі. Опитування може мати три форми: анкетування, інтерв’ю, бесіда. Важливо відзначити, що анкетування побудовано за стандартизо- ваною (жорсткою, фіксованою), а бесіда та інтерв’ю – за вільною схемою проведення опитування.


ФОРМИ ПРОВДЕННЯ ОПИТУВАННЯ

 

 
 

Анкетування

Для визначення потреб, які будуть характерні для значної кількості населення, найефективніше проводити анкетування.

Соціологічна анкета – це система запитань, об’єднаних єдиним дослідницьким задумом і спрямованих на з’ясування кількісно-якісних характеристик об’єкта і предмета аналізу. До анкети висувається низка вимог, яких треба дотримуватись при їх конструюванні. Запитання соціологічних анкет повинні класифікуватися за змістом (про факти свідомості, поведінки, особу респондентів), за формою:

  • Відкриті – респондент дає свій варіант відповіді; перевага відкритих питань полягає в тому, що відповіді на них носять не- регламентований характер. Коли неможливо передбачити всі варіанти відповідей, доцільно використовувати відкриті запи- тання. У відповідях на них нерідко можна виявити несподівані судження. Водночас відкриті питання мають свої недоліки:

 

  1. велика ймовірність довільної інтерпретації питання респонден- том, і тоді соціолог може отримати інформацію, яка «не працює» на мету і завдання дослідження;
  2. існує можливість спотворення отриманої інформації в ході її об- робки соціологом;
  3. обробка відкритих питань технічно складна і вимагає багато часу;
  4. на відкриті питання відповідати складніше, ніж на закриті, а тому досить часто респонденти залишають їх без відповіді.
  • Закриті – респондент обирає варіант відповіді із запропонова- них. Перевага закритих питань полягає в тому, що вони строго й однозначно інтерпретуються, швидко опрацьовуються. Через це в переважній більшості анкет використовуються закриті питан- ня. Проте й у них є свої недоліки. Наприклад, можливі випадки, коли власній думці респондента не відповідає жодна із запропо- нованих відповідей на питання. У такій ситуації він «змушений» зробити вибір у рамках даного йому списку варіантів відповідей. У підсумку соціолог отримує спотворену інформацію, що не відповідає реальному стану речей, думок респондентів.
  • Прямі – стосуються ситуації і звернені безпосередньо до респон- дента: «Чи знаєте ви?..»; «Що ви думаєте?..»; «Чи задоволені ви?..»; «Ваша думка щодо?..».
  • Непрямі – ситуація моделюється, передбачається. Ось приклад питання, сформульованого в непрямій формі: «Припустимо, що з якихось причин ви тимчасово не працюєте. Чи повернулися б ви на колишнє місце роботи?».

Структура будь-якої анкети має 4 базові компоненти:овна частина

Фіксуються вікові, статеві, етнічні, соціально-статусні, професійні, сімейно-шлюбні, соціально-поселенські

та інші.

Передбачає подяку респондентам та можливим є побажання на майбутнє.ль.на частина

При розробці анкети необхідно враховувати Вашу цільову аудиторію та те, що саме для Вас є важливим у Ваших респондентів: вік, стать, освіта, сфера зайнятості, сімейний стан або інше.

Мінімальний обсяг вибірки (тобто опитуваних) має бути 500 осіб, стандартна вибірка при оцінці потреб становить 1500 осіб.

Оскільки вручну обробити таку кількість даних фактично не- можливо, для цього краще використовувати відповідні програми. Варіант, який є на комп’ютері у кожного, – це Excel. Він має бага- то можливостей для обрахунку великих масивів даних. Неможливо навести всі варіанти формул роботи в програмі, тому радимо прой- ти декілька уроків по роботі з Excel – це точно стане в пригоді.

Ще один спосіб – це професійні програми (прикладом є OCA), які використовують організації, що займаються соціологічними дослідженнями. Ці програми прості у використанні, але вони ліцензійні, і щоб їх використовувати доведеться витратити кошти.

Тому краще вивчити можливості Excel та самостійно про- аналізувати анкети та отримати результати в діаграмах та схемах.

Згідно посібнику  про інформацію щодо методології визначен- ня потреб населення об’єднаної територіальної громади у соціальних послугах  в рамках Проєкту «Розвиток соціальної згуртованості в Україні шляхом посилення регіонального та місцевого соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та інших осіб, які постраждали від конфлікту» реалізується Stabilization Support Services за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь