Законодавчий аспект

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (доку- мент 280/97-ВР, чинний, редакція від 01.05.2019) визначає повно- важення органів місцевого самоврядування у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про соціальні по- слуги» (документ 966-IV, чинний, редакція від 07.01.2018, втрата чинності відбудеться 01.01.2020 року, підстава 2671-VIII), «місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування шля- хом збирання, узагальнення та аналізу інформації про становище і життєві обставини особи або соціальної групи, оцінки впливу по- слуг на процес подолання складних життєвих обставин визначають потреби у соціальних послугах, їх видах і обсягах та забезпечують їх надання, у тому числі шляхом соціального замовлення, за рахунок коштів, передбачених цим Законом для фінансування соціальних послуг».

Наказом Міністерства соціальної політики України №890 від 14.06.2018 «Про деякі питання діяльності ОТГ щодо соціальної підтримки населення та захисту прав дітей», було затвердже- но Методичні рекомендації щодо організації та забезпечення діяльності ОТГ у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей (далі – Методичні рекомендації) з метою забезпечен- ня надання методичної допомоги ОТГ щодо виконання повнова- жень у сфері соціального захисту населення в умовах реформи децентралізації.

Методичні рекомендації спрямовані на створення моделі організації надання адміністративних послуг соціального харак- теру за принципом «єдиного вікна» та забезпечення виконання повноважень із питань соціального захисту населення та захисту прав дітей виконавчими органами сільських, селищних, міських рад ОТГ у межах єдиного соціального простору.

Відповідно до Методичних рекомендацій, діяльність щодо реалізації державної політики у сфері соціального захисту насе- лення, формування та виконання місцевих програм соціальної підтримки включає визначення потреб громади у соціальних послугах (для ухвалення рішень про організацію надання соціальних послуг, у т.ч. шляхом соціального замовлення).

Структурний підрозділ з питань надання соціальних послуг визначає потребу громади в соціальних послугах, виконує роботи з планування соціальних послуг, моніторингу, контролю та оцінювання якості їх надання, інформування населення про соціальні послуги, вживає заходів щодо створення мультидисциплінарної команди тощо. Фахівець із соціальної роботи також забезпечує оцінку по- треб.

Новий Закон України «Про соціальні послуги» (документ 2671- VIII, поточна редакція від 17.01.2019 року), що набуде чинності 01.01.2020, містить наступні важливі положення щодо визначення та оцінювання потреб у соціальних послугах.

Стаття 1 щодо визначення основних термінів

• Визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах – збір, узагальнення та аналіз інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці вразли- вих груп населення, осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, про їхні потреби у соціальних послугах, на основі результатів яких приймаються управлінські рішення щодо організації надання таких послуг.

• Оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах – аналіз належності особи/сім’ї до вразливих груп населення, її склад- них життєвих обставин та визначення індивідуальних потреб особи/сім’ї, переліку та обсягу соціальних послуг, яких потребує особа/сім’я.

• Соціальне замовлення– засіб регулювання діяльності у системі надання соціальних послуг шляхом залучення на договірній основі надавачів соціальних послуг для задоволення потреб осіб/сімей у соціальних послугах відповідно до результатів виз- начення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах.

Стаття 8 щодо суб’єктів системи надання соціальних послуг

• Суб’єкти системи надання соціальних послуг взаємодіють на всіх етапах щодо визначення потреб населення адміністративно- територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах.

Стаття 20 щодо оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах

• Оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах здійс- нюється шляхом аналізу документів, фактів та інформації, зібраних під час спілкування з особою/сім’єю та їхнім най- ближчим оточенням, а також отриманих від юридичних та фізичних осіб у встановленому порядку, фахівцем із соціальної роботи, соціальним працівником, соціальним менеджером, протягом п’яти робочих днів з дня одержання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг.
• У разі необхідності до оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах залучаються медичні, педагогічні працівники, психо- логи, реабілітологи, ерготерапевти та інші фахівці.

Стаття 25 щодо визначення потреб населення адміністра- тивно-територіальної одиниці/територіальної громади у со- ціальних послугах

• Визначення потреб населення адміністративно-терито- ріальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах здійснюється щороку шляхом збирання, узагаль- нення та аналізу інформації, у тому числі з урахуванням статі, віку, місця проживання відповідних категорій осіб/сімей; здійснюється на підставі, але не виключно: 1) соціально- демографічних даних про вразливі групи населення та осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;

2) результатів оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах; 3) інформації про надавачів соціальних послуг та їхні можливості.

Наказом Міністерства соціальної політики №282 від 25.02.2019 р. було затверджено Методичні рекомендації щодо впровадження інтегрованої системи соціального захисту.

• Для забезпечення інтеграції стратегій відділу соціального за- хисту ОТГ рекомендується провести роботу з планування (скла- дання короткострокового та середньострокового планів) із застосуванням програмно-цільового методу, що дасть змогу визначити потреби мешканців ОТГ у соціальних послугах.
• Для середньострокового планування рекомендується визна- чати потреби мешканців ОТГ у соціальних послугах не рідше ніж 1 раз на 3 роки, зокрема шляхом збору, узагальнення та аналізу інформації про результати оцінки потреб.
• Для короткострокового планування рекомендується визна- чати потреби мешканців ОТГ у соціальних послугах один раз на рік, що дасть можливість враховувати нагальні потреби та розв’язувати соціальні проблеми.

 

Для визначення потреби мешканців ОТГ у соціальних послугах рекомендовано врахувати такі документи:

Порядок визначення потреб населення адміністративно-тери- торіальної одиниці у соціальних послугах, затверджений нака- зом Міністерства соціальної політики від 20.01.2014, №28.

• • Визначення потреб населення у соціальних послугах включає збирання, узагальнення та аналіз інформації про становище і життєві обставини особи або соціальної групи з метою визначення потреби у соціальних послугах, їх ви- дах і обсягах, оцінки впливу послуг на процес подолання складних життєвих обставин.
  • Завданнями є:

а) виявлення та аналіз потреби осіб, сімей, які перебува- ють у складних життєвих обставинах, або соціальної групи у соціальних послугах;

б) визначення пріоритетів щодо організації надання соціальних послуг;

в) розробка програм розвитку системи надання соціальних по- слуг на адміністративно-територіальній одиниці.

Методичні рекомендації визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послу- гах, затверджені наказом Міністерства соціальної політики від 15.10.2012, №648.

• • Застосовуються з метою організації процесу визначен- ня потреб населення у соціальних послугах та здійснення аналізу отриманих даних.
  • Визначають основні складові визначення потреб, регла- ментують етапи процесу визначення потреб, взаємодію та функції учасників процесу визначення потреб, струк- туру та зміст документа з визначення потреб населення у соціальних послугах, а також порядок обробки отриманих даних та проведення аналізу визначення потреб населен- ня у соціальних послугах.

 

Визначення потреб населення у соціальних послугах є передумовою ухвалення управлінських рішень щодо організації надання таких послуг в ОТГ.

 

Важливо розмежовувати соціальні та адміністративні послуги, зокрема адміністративні послуги соціального характеру.

Адміністративна послуга – результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до за- кону (Закон України «Про адміністративні послуги», №5203-VI від 06.06.2012, ст. 1).

Соціальні послуги – комплекс заходів із надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у склад- них життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв’язання їхніх життєвих проблем (Закон України «Про соціальні послуги», №966-IV від 19.06.2003, ст. 1). Новий Закон

України «Про соціальні послуги», № 2671-VIII від 17.01.2019 (ст.1), що набуде чинності з 1.01.2020 визначає, що соціальні послуги – це дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім’ї можуть нада- ватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

 

Так, основна відмінність адміністративної та соціальної послуги полягає в тому, що результатом адміністративної послуги є пев- ний адміністративний акт, що встановлює права та обов’язки особи. Водночас у результаті надання соціальної послуги особа отримує матеріальну допомогу та соціальне обслуговування.

 

Адміністративні послуги також надаються у сфері соціального забезпечення. Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про адміністративні послуги», №5203-VI від 06.06.2012, такі послуги надаються на безоплатній основі. На сьогодні цей закон не дає визначення поняття «адміністративної послуги у сфері соціального захисту/забезпечення» або «адміністративної послуги соціального характеру». Однак, якщо виходити з понять «соціального захисту» та «адміністративної послуги», під таким специфічним видом адміністративних послуг варто розуміти безоплатну діяльність суб’єктів надання адміністративних послуг, спрямовану на реалізацію прав особи у соціальній сфері та задоволення її соціальних потреб.

ПРИКЛАДИ ПОСЛУГ:

 

Адміністративні послуги	Реєстрація народження, смерті, шлюбу; паспортні послуги; реєстрація нерухомості; земельні питання; реєстрація місця проживання/зняття з реєстрації; реєстрація бізнесу тощо.
Соціальні послуги	Соціальна профілактика; соціальний супровід/патронаж; представництво інтересів; консультування; догляд вдома; соціальна адаптація; натуральна допомога; соціальна робота із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах тощо.
Адміністративні послуги у сфері соціального за- безпечення	Видача довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (ВПО); надання субсидій; надання державної соціальної допомоги; надання державної допомоги при народженні та усиновленні дитини, інших видів державної допомоги; встановлення статусу та видача посвідчень батькам багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї; встановлення статусу члена сім’ї загиблого ветерана війни; встановлення статусу ветерана війни; встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни тощо.