Німірський Володимир Максимович 13.12.2000 - 5.12.2022

Німірський Володимир Максимович народився 13 грудня 2000 року в с.Лиманка ж/м Червоний Хутір Овідіопольського району Одеської області.

З 2006 по 2014 р. навчався в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №89.

          Після закінчення школи продовжив навчання в Одеському вищому професійному училищі автомобільного транспорту за фахом «Водій автотранспортних засобів, слюсар з ремонту автомобілів».

          Весною 2020 року Володимир був призваний до лав ЗСУ, де отримав звання старший солдат і прийняв присягу на вірність народу України. У грудні 2021 року повернувся з лав ЗСУ.

          26 лютого 2022 Володимир знову став на захист рідної землі як старший матрос десантно-штурмової роти окремого батальйону морської піхоти 2-го взводу 2-го відділення.

          Брав участь у найзапекліших боях на Сході України, де разом із побратимами тримали рубежі країни під Миколаєвом та на Херсонському напрямку. Згодом його, вже старшого матроса та кулеметника, разом із підрозділом перекинули на Донецьк.

          5 грудня 2022 року життя Володимира трагічно обірвалося від влучання ворожої ракети в евакуаційний автомобіль, в якому він їхав.

          Проводжали Володимира сотні людей: живий коридор простягнувся від в’їзду в Червоний Хутір вздовж вулиць Ізмаїльської та Лабораторної – до самого будинку сім’ї Німірських. Сусіди, друзі та товариші по службі прийшли віддати шану Герою. Море квітів і сльози в очах усіх присутніх, бо так не повинно бути: не повинні гинути ті, хто тільки почав жити, не повинні матері ховати своїх синів. Поховали Володимира на Таїровському кладовищі. Пам’ять про нього завжди залишиться в наших серцях.

          За високу мужність та героїзм старшого матроса Української Армії Німірського Володимира Максимовича посмертно Президентом України  нагороджено Орденом «За Мужність» ІІІ ступеню.